Педагогічна діяльність
«Впливати на свідомість і почуття вихованців треба так, щоб вони переживали привабливість добра і нетерпимість до зла, щоб уже в ранньому дитинстві їх полонила краса людської поведінки, щоб дитина сама прагнула до щастя бути морально красивою…»
Василь Сухомлинський
Завдання школи – на основі морально - етичних цінностей, здобутих, завойованих старшими поколіннями, створювати реальні моральні, високоідейні, громадянські відносини в колективі, виховувати майбутнього патріота своєї держави. Саме тому проблема, над якою працюю, звучить : «Утвердження патріотично свідомого громадянина України шляхом реалізації принципів загальнолюдської моралі і етичного виховання. » Морально - етичні цінності повинні стати особистим духовним багатством кожного мого вихованця. Цього досягаю за умови, коли моральна ідея, розкрита перед розумом і серцем вихованця в яскравому образі, пробуджує в нього глибокі моральні почуття. Морально-етичне виховання – це спільна діяльність школи і сім’ї, формування стійких моральних якостей, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі.«Патріотизм – це, образно кажучи, сплав почуття й думки, осягнення святині - Батьківщини – не тільки розумом, а й передусім серцем… Патріотизм починається з любові до людини. Патріотизм починається з колиски.» Василь Сухомлинський
Реалізовуючи теорію проблеми, над якою працюю, формую здатність дитини пізнавати себе як члена сім’ї, родини, дитячого колективу, жителя села та громадянина України; виховувати в неї любов до рідного дому, краю, своєї країни і людей, рідного слова, побуту, традицій . Усі ці цінності виховуються на шкільних уроках та під час проведення виховних заходів, тематичних лінійок, індивідуальних бесід, тематичних тижнів і проектів “Гуцульські гаразди»(ціннісне ставлення, «Гуцульський одяг», «Курган», «Чинбарство –прадавнє мистецтво обробки шкіри на Гуцульщині » (ціннісне ставлення до праці), які спрямовані на реалізацію виховних орієнтирів.
Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному і політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері виховання. Пріоритетна роль належить патріотичному вихованню. Про це свідчать державні документи: Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Указ президента «Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян», «Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української держави», «Концепція патріотичного виховання учнівської молоді», де визначені стратегічні завдання виховання в особистості любові до Батьківщини, усвідомлення нею свого громадянського обов’язку на основі національних і загальнолюдських моральних цінностей.
У царині педагогічної думки ідея патріотизму найбільш послідовно вивчалася видатним слов’янським мислителем Я. Коменським, який окреслює патріотизм як любов до Батьківщини, до місцевості, де людина народилася, зросла та обов'язковість морального самовдосконалення та самовиховання. Пізніше класик світової педагогіки К. Ушинський вважав, що патріотизм є не тільки важливим завданням виховання, але і його могутнім педагогічним засобом. “Як немає людини без самолюбства, – писав він, – так немає людини без любові до батьківщини, і ця любов дає вихованню вірний ключ до серця людини і могутню опору для боротьби з його поганими природними, особистими, сімейними і родовими схильностями.»
«Зібратися разом – це початок. Триматися разом – це прогрес. Працювати разом – це успіх!» Генрі Форд
Дружний колектив – сильна нація! Переконана,що правильно будується виховна робота тоді, коли складається авторські (адаптовані) програми виховання дітей (додаток1) , використовуючи такі методи планування, як прогнозування, програмування, моделювання, проектування. Найважливішою складовою патріотичної свідомості вважаю етико-моральну свідомість особистості. Вона включає такі гуманістичні риси, як доброта, чуйність, милосердя, толерантність, совість, чесність, повага, працелюбність, справедливість, гідність, терпимість до людей, повага і любов до своїх батьків, роду, Батьківщини. Щоразу, коли розпочинаю роботу з вихованцями, ставлю перед собою мету – створити єдиний осередок «Клас патріотично свідомих громадян із використанням морально – етичного впливу на особистість» і такі завдання (додаток 2).
У формуванні патріотичних поглядів і переконань суттєвим є створення ситуацій. Тому залучаю учнів у різноманітні види практичної діяльності, пов’язаної з проявами патріотизму та моралі. Головне у вихованні – добиватися, щоб самі учні прагнули до моральної чистоти.
З метою визначення рівня моральності дітей провела анкетування з учнями класу (додаток 3) . Роботу щодо втілення ідеї спланувала в 3 етапи (додаток 4). Зробивши певні висновки в результаті анкетування, спланувала і провела родинне свято на тему « Сім`я, родина, Україна» , на якому вдалося об`єднати батьків, дітей і вчителів в єдину українську сім`ю із спільними переживаннями за людей і бажаннями кращого майбутнього своїй Батьківщині. Зустріч дітей з учасником АТО Генцарем Віталієм Юрійовичем найбільше вразила їх, оскільки своєю любов`ю й повагою до нашої Батьківщини й українського народу він спонукав учнів до осмислення відповідальності перед своєю державою.
З метою реалізації проблеми провела й інші класні заходи:
1. Виховні години -
«Україна – єдина країна» , «З відданістю і любов’ю до рідної землі», «Ми – громадяни України», « Людяність починається з дитинства», « Чарівна українська нація»,
« Люби ближнього як самого себе», «Тернистий шлях Ісуса Христа»,
- « Життя не вічне, вічні цінності людські», « Пам'ять і шана захисникам», «Чуйність і доброта – два крила, на яких тримається людство», «Учителю, вклоняюся тобі» (додаток 5), «Мамо, Ви найдорожча з усіх!» (додаток 6) «Україна – наш спільний дім», патріотично – спортивне свято « Нумо, захисники рідної Батьківщини!» та інші заходи.
2. Тематичні лінійки: «Людина починається з добра».
3. Тиждень милосердя: «Стежиною добра і милосердя» .
4.Батьківські збори:
- круглий стіл « Вплив сім`ї на моральне становлення дитини»;
- родинний вогник «Патріотичне виховання дітей у сім’ї, зв'язок поколінь, знайомство з культурою, звичаями і традиціями родини та рідного краю»;
- розмова – діалог «Духовний світ особистості. Морально-етичні цінності особистості, спрямовані на утвердження громадянина України, та врахування їх в сучасному сімейному вихованні»;
- батьківські роздуми «Допоможімо нашим дітям поважати свого однокласника!»
Серед форм чіткої взаємодії батьків і учнів, батьків і вчителів у межах проекту “Школа –Родина”, як засвідчують результати, дієвими виявилися: форма роботи “Розмова - діалог”, яка передбачала анкетування батьків, надання педагогічної допомоги родинам за темою зборів (додаток 7); · форма роботи “Родинний вогник” передбачала організацію “зустрічі поколінь”, роздуми над проблемами родинного виховання, звернення до народної та духовного рівнів сімей з наступними висновками та порадами (додаток 8). Така форма роботи, як “Батьківські роздуми” передбачала дебати між батьками при допомозі шкільного психолога по моральних проблемах виховання дітей.
Високий рівень патріотичності підтверджують результати опитування 17 учнів , яким запропонувала анкету ( додаток 9) . Таку ж анкету провела з батьками на батьківських зборах. По результатах можна твердо сказати, що рівень сформованості патріотично свідомого громадянина серед дітей вищий за рівень серед батьків (додаток 10). Це свідчить про те , що виховна система в межах реалізації проблемного питання дає правильні результати. Ефективність патріотичного виховання значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, форм та методів його організації.
Переконана, що серед методів і форм патріотичного виховання на основі виховання морально - етичних норм пріоритетна роль належить активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, що спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. Крім цих методів, доцільно використовувати також традиційні методи,застосування яких покликане формувати в особистості когнітивні, нормативні та поведінкові цінності(додаток 11)
Головною рушійною силою інноваційної виховної діяльності є класний керівник, який володіє певними якостями. «Хто осягає нове, плекаючи старе, той може бути вчителем». Конфуцій
Аналізуючи виховну діяльність, можна зробити наступні висновки: 1.Виховання патріотизму - досить актуальне питання. Воно не може бути турботою тільки педагогічного колективу школи. Це проблема й турбота і батьків, і громадськості, і всієї країни!
2. Обмежуватись тільки патріотичним вихованням не можна. Це інтегрована єдність політичних, правових, соціальних, морально- етичних проблем.
Моє завдання – виховати підростаюче покоління, яке братиме активну участь у відродженні та розбудові держави. Надалі буду прищеплювати дітям кращі якості і звички, готуючи до сумлінної праці за здібностями, до розумного користування земними благами, виховуючи палких патріотів України, пройнятих духом великої свідомості, людей моральних, культурних, освічених,які бережуть та передають звичаї, традиції українського народу з покоління в покоління.
Література
1. Білоусова В. Виховання культури поведінки учнів. – К., 1986. – 160с.
2. Галузинський В., Масленнікова Н. Самовиховання та самоосвіта школярів. К., 1969. –156с.
3. Глазунова Л. Естетика з пелюшок : Про проблеми естетичного виховання // Освіта. – 1993 – № 9. – С.11.
4. Гомон І. Модель школи з пріоритетами естетичного виховання - // Мистецтво і освіта. – 1999. - № 3. – С.19-21.
5. Єнін В. Школа моєї надії // Шлях освіти. – 1999. - № 4. – С.32-34.
6. Коберник І. Моральне виховання : традиції, проблеми, інновації // Рідна школа. – 20002. - № 5. – с.42-44.
7. Концепція єдиної системи естетичного виховання у загальноосвітніх школах України : Проект // Мистецтво та освіта. – 1998. - № 1 – с.2-6.
8. Мораль і так зване моральне виховання // Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні нариси. – Львів, 1996. – С.27-37.